Національний ТУ «Дніпровська політехніка» — відповідність Часу

Статистика відвідувань

html counterсчетчик посетителей сайта

Новини кафедри

01.11.2013

«Небезпечно вільна людина» - в Національному гірничому університеті

До 90-річчя визначного кінорежисера Сергія Параджанова в Україні проходять виставки світлин, головним героєм яких і є сам видатний кінодіяч. У багатьох містах і місцях України вже побувала експозиція, яку організував і створив відомий кінооператор і фотограф Юрій Гармаш. А 1 листопада відбулося відкриття виставки у приміщенні Дніпропетровського Будинку мистецтв (вул. Філософська, 23, колишній кінотеатр «Червоногвардієць).

Напередодні цієї неординарної культурної події у рамках «Днів Параджанова» в Україні студенти Національного гірничого університету переглянули документальний фільм «Небезпечно вільна людина» (автор сценарію заслужений діяч мистецтв України Сергій Тримбач, режисер – заслужений діяч мистецтв України Роман Ширман). У Центрі культури української мови ім. Олеся Гончара, де відбувався показ фільму, були присутні голова Дніпропетровського осередку Національної Спілки кінематографістів України, секретар НСКУ Валентина Слобода, заслужений діяч мистецтв України Юрій Гармаш і заслужений діяч мистецтв України головний режисер Дніпропетровського академічного музично-драматичного театру ім. Т.Г.Шевченка Анатолій Канцедайло.

Про документальний фільм «Небезпечно вільна людина»

Відразу зауважимо, що після його перегляду в Гончарівській світлиці пролунали оплески. Студенти-першокурсники – майбутні інженери-гірники, геологи і програмісти – сприйняли цей фільм по-особливому, не просто як того вимагає молодий вік. Більшість з них задумалися, чому відеоряд показує веселу історію про винахідливого художника, в той час, як дикторський голос за кадром розповідає про переслідування цього художника органами КДБ.

Переслідування у життя Сергія Параджанова дійсно були, його було засуджено на п’ять років (в обвинувальному вироку були статті і «за спекуляцію», і «за український націоналізм»). Але фільм про нього вийшов живий, легкий і вишуканий і приносить масу задоволення.

В одному з інтерв’ю автор сценарію поділився, чому героя не було показано мучеником, над яким висів страшенний Дамоклів меч влади. «Коли я запропонував режисерові Роману Ширману зняти фільм про Параджанова, - сказав Сергій Тримбач , - він одразу ж відповів: «Так, я з ним в одному будинку жив! У дитинстві... Дядько Серьожа...» І відразу засипав ідеями, як це виглядатиме. Зокрема, запропонував перевести в анімаційний, мальований ряд новелетки Параджанова про своє життя. Точніше, байки, на які він був здатен. Саме так і зробили — художник Радна Сахалтуєв (відомий завдяки фільмам Давида Черкаського) блискуче справився із завданням створити «комічну Одіссею», яка доповнює фантазії самого Параджанова й розповіді друзів про його витівки. А їх безліч. Саме вони багато в чому і створюють міф художника».

IMG_8922.jpg

Кінознавець, близький друг Параджанова, Кора Церетелі висловилася про фільм так: «Яке точне влучення у Параджановський жанр (до речі, уперше)! Як багато нових деталей і фарб відкрито цим жанровим ключем!» Жанр цей — «весела гра-оповідання». Церетелі впевнена: «Якби сам Сергій вирішив розповісти про себе, він би зробив це у такій формі». Рятуй Боже, ніякої млосної (й незрозумілої) значності, ніяких заупокійних зітхань і придихів. Про веселу, живу, карнавальну людину й розказано мовою карнавалу. 

Життя може бути таким незвичайним

Після показу фільму слово взяла науковий консультант Центру культури української мови ім. Олеся Гончара Світлана Ігнатьєва і коротко познайомила присутніх з творчістю Сергія Параджанова. Він відомий у світі як видатний український і вірменський кінорежисер, народний артист України і Вірменії, лауреат Державної премії України ім. Т.Г. Шевченка (1991 р., посмертно). З Україною пов’язана значна частина його творчої біографії.

Прізвище Параджанова стало легендарним після виходу фільму «Тіні забутих предків», створеного в 1964 році за повістю М.Коцюбинського «Тіні забутих предків». Стрічка отримала 39 міжнародних нагород, 28 призів на кінофестивалях у двадцять одній країні. Параджанову надсилали свої привітання видатні кіномитці світу Федеріко Фелліні, Мікеланджело Антоніоні, Акіра Куросава, Лукіно Вісконті. У колах кінематографістів розповідають, як всесвітньовідомий польський режисер Анджей Вайда, схвильований від перегляду кінострічки, став перед Параджановим на коліна й поцілував йому руку з подякою за цей шедевр.

Пані Валентина Слобода звернулася до студентів з цінними житейськими порадами, як от: життя може бути незвичайним, якщо ми будемо дивитися на нього незвичайно, як дивився на нього Сергій Параджанов. Причому ця істина Валентини Володимирівни перегукується зі словами очільника НГУ ректора академіка НАН України Геннадія Півняка, який не був присутній на показі фільму, але досить часто каже: «Один дивиться в калюжу і бачить там зорі, а інший – лише багнюку…»

- Дуже багато у вузі залежить від керівництва. В НГУ надзвичайно часто проходять духовні заходи, тут отримують не лише технічні знання, але й уроки культури. І ми сьогодні пересвідчилися у цьому, - підкреслила Валентина Володимирівна.

Спогади про Сергія Параджанова - генія кіно

Юрій Гармаш поділився зі студентами інформацією про створену ним виставку «Параджанов. Дотик». На всіх світлинах митця зображений видатний кінорежисер Сергій Параджанов. З героєм своїх фотографій Юрій Гармаш познайомився ще студентом. На виставці ж фотограф вирішив показати три періоди життя творця «Тіней забутих предків»: 1978 рік, 1982-83 роки та 1988. Взагалі ж, відзначає митець, це вже не перша експозиція фотографій.

До створення виставки, продовжує Юрій Гармаш, долучилися і його колеги з Коста-Ріки, Франції та Києва. Всього ж експозиція налічує шістдесят одну світлину, кожна з яких, ділиться спеціаліст, коштує близько 200 гривень.

- Моїх власних фото – 36. Чому? Хто займався аналоговою фотографією, а не цифровою, була плівка, у якій 36 кадрів. Тому я і вирішив, щоб це буде 36 кадрів.

Взагалі ж, відзначає Юрій Гармаш, герой виставки був неординарною людиною. Своїм земляком його вважають громадяни України, Грузії та Вірменії. Інколи Параджанов казав: «Я – вірменин, народжений в Грузії, сидів у російській в’язниці за український націоналізм»…

Чорно–білі фотографії Юрія Гармаша супроводжують уривки з листів Параджанова і до Параджанова, висловлювання Фелліні, Еміля Лотяну, Кіри Муратової про нього.

Спогадами про своє спілкування з Сергієм Параджановим поділився і головний режисер Дніпропетровського академічного музично-драматичного театру ім. Т.Г.Шевченка Анатолій Канцедайло. Він згадав кілька кумедних епізодів з життя Сергія Йосиповича і розповів про його талант художника.

На пам'ять гостям пані Валентині Слободі і панам Юрію Гармашу і Анатолію Канцедайлу проректор НГУ Анатолій Косолапов вручив книги про ювілей університетської кіностудії «Юність»

Валентина Шабетя, ІАЦ НГУ 


До списку


На головну
© 2006-2019 Інформація про сайт