Кафедра транспортних систем та енергомеханічних комплексів НТУ "Дніпровська політехніка" - перша даного профілю кафедра, що була організована у гірничих вузах країн СНД. У 1922 році її заснували інженер-механік О.О. Співаковський та гірничий інженер М.С. Поляков.

Засновники кафедри, видатні діячі гірничої науки, розглядали рудниковий транспорт як невід'ємну частину технологічного процесу гірничого виробництва "видобуток - транспортування - відвантаження корисних копалин". Саме з цих позицій визначались мета та завдання кафедри "Рудниковий транспорт" в галузі підготовки спеціалістів для гірничодобувної промисловості країни.

Вони внесли вагомий вклад в формування та розвиток кафедри, заснування її наукових напрямів та самостійного лекційного курсу "Рудниковий транспорт". Традиційно курс "Рудниковий транспорт" включав низку базових дисциплін з рудникового транспорту для напрямів підготовки фахівців гірничого, механічного та шахтобудівного профілів. Відповідно напрямам підготовки формувалися школи наукової діяльності та контингент співробітників кафедри.

З моменту заснування кафедрою завідували та працювали професорами видатні діячі гірничої науки: О.О. Співаковський, А.Й. Епштейн, М.С. Поляков, Б.О. Кузнецов, І.Г. Штокман, О.О. Ренгевич, М.Я. Біліченко. Кожен з них зберігав спадкоємність у педагогічній та науковій діяльності, вніс неоцінимий вклад у формування самостійної кафедри «Рудниковий транспорт». Під керівництвом М.С. Полякова колектив кафедри збагатив її класичними науковими працями, що зіграли найважливіше значення у розвитку наукової школи рудникового транспорту ДГІ, а в подальшому і Національного технічного університету «Дніпровська політехніка».

Школа рудникового транспорту НГУ

Наукова школа рудникового транспорту ДГІ - це творчий колектив п'яти поколінь дослідників-однодумців кафедри, об'єднаних ідеєю створення високопродуктивних комплексів транспортного устаткування, адаптованих до реальних умов гірничого виробництва.

На стадії формування напрямів підготовки фахівців для гірничодобувної галузі кафедра уперше в країні створює лабораторію рудникового транспорту, оснащує її діючим гірничотранспортним устаткуванням та об’єднує творчі колективи дослідників для рішення проблем гірничої справи. Особлива увага приділялася підготовці науково-педагогічних кадрів та захисту дисертацій. Дисертаційні роботи на кафедрі захищали не лише аспіранти ДГІ, але й представники проєктних і науково-дослідних інститутів, працівники гірничодобувних підприємств різних регіонів країни. За період з 1945 по 1987 роки на кафедрі було підготовлено 5 докторів технічних наук та понад 70 кандидатів. Саме так утворювався імідж кафедри як всесоюзної кузні науково-педагогічних кадрів.

Переважна більшість послідовників наукової школи в подальшому стали відомими педагогами, лідерами самостійних наукових напрямів, а М.С. Поляков з 1963 р. очолив Інститут геотехнічної механіки НАН України.

Подальший розвиток науково-педагогічної діяльності кафедри рудникового транспорту і наукової школи очолювали послідовники ідей М.С. Полякова – завідувачі кафедри, професори, які, відповідно вимог часу, формували такі напрями досліджень:

Кузнецов Б.О. – «Обґрунтування конструктивних та експлуатаційних параметрів навантажувальних машин й самохідного обладнання рудних шахт»;

Ренгевич О.О. – «Вдосконалення гальмівних засобів рудникових електровозів» та «Обґрунтування ефективних схем допоміжного транспорту на базі використання надґрунтових канатних доріг»;

Біліченко М.Я. – «Обґрунтування експлуатаційних параметрів базових зразків стрічкових конвеєрів на шахтах марганцевого басейну, кар'єрах, рудниках і аглофабриках».

Використовуючи 30-річний досвід роботи на посаді проректора М.Я. Біліченко зосереджує педагогічну діяльність на проблемах вищої освіти і створює в університеті науковий напрям з формування змісту професійної підготовки фахівців гірництва.

З 1995 р. кафедру очолює гірничий інженер, доктор технічних наук, професор Л.Н. Ширін – фахівець у галузі комплексної механізації гірничих робіт при розробці вугільних пластів та золоторудних родовищ. Більше двадцяти років керував творчим колективом по створенню і впровадженню першого в світовій практиці механізованого пневмогідравлічного очисного комплексу (ПКЖ-1) для розробки тонких крутоспадних золотоносних жил.

У важкий для України перехідний період із століття минулого в століття сьогодення на кафедрі зберігається спадкоємність поглядів та суджень засновників кафедри про педагогічну і виховну роль працівника вищої школи, а наукові дослідження продовжують представники четвертого і п’ятого поколінь наукової школи. Для затвердження іміджу кузні наукових кадрів транспорту в галузі гірництва кафедра у 1997 р. вперше, за період свого існування, проводить міжнародну науково-практичну конференцію, присвячену 75-річному ювілею з дня її заснування. У роботі конференції прийняли участь відомі випускники наукової школи рудникового транспорту ДГІ, досвід і наукові напрацювання яких дозволили кафедрі сформувати перспективні напрями наукових досліджень.

При визначенні мети і завдань на перспективу кафедра звертається до витоків її формування і розглядає рудниковий транспорт як невід’ємну складову транспортно-технологічного процесу видобутку корисних копалин. Саме з цих позицій кафедра «Рудниковий транспорт» трансформується в «Транспортні системи і технології» (ТСТ), зосереджує за цим напрямом подальшу наукову діяльність співробітників, аспірантів і пошукувачів та вперше, серед вузів гірничого профілю країн СНГ, ініціює цільову підготовку фахівців за спеціалізацією «Транспортні системи і логістика гірничих підприємств».

Зберігаючи спадкоємність у науково-педагогічній діяльності з виробництвом кафедра ініціює створення навчально-науково-виробничого центру (ННВЦ) на базі ДХК «Павлоградвугілля» у складі «Національний гірничий університет – Павлоградський технікум НГУ – ш/у «Павлоградське». Ідея створення ННВЦ – формування системи спадкоємності всіх ступенів та рівнів гірничої освіти за рахунок використання у навчальному процесі виробничого досвіду шахти, її технічної бази і висококваліфікованих фахівців та надання студентам професійних навичок з гірництва.

Виконуючи Постанову КМ України щодо промислового видобутку шахтного метану та запит роботодавців кафедра ТСТ у 2004 р. започаткувала підготовку фахівців з гірництва за новою для НГУ спеціалізацією «Технології акумулювання та транспортування газу». Для підготовки фахівців за вказаною спеціалізацією до фахових модулів напряму «Гірництво» були внесені модулі спеціалізації, характерні для спеціальностей «Газонафтопроводи і газонафтосховища», «Буріння» та «Гірнича електромеханіка».

З метою адаптації випускників кафедри зі спеціалізації «Технології акумулювання та транспортування газу» до реальних умов промислового видобутку шахтного метану та розширення мережі їх працевлаштування було створено навчально-науково-виробничий комплекс «Шахтний метан» у складі: Державний ВНЗ «Національний гірничий університет; Інститут геотехнічної механіки НАН України та ОП «Шахта ім. О.Ф. Засядька».

Результат творчої співпраці – шахта ім. О.Ф. Засядька стає базовим підприємством для проведення виробничих практик студентів нової спеціалізації, а діючі підземна і поверхнева газотранспортні системи та когенераційні установки шахти – експериментальним полігоном для науковців кафедри. Для викладання спеціальних дисциплін було залучено технічного директора шахти ім. О.Ф. Засядька, докт. техн. наук Б.В. Бокія.

У 2016 р., на підставі багаторічного досвіду підготовки фахівців за спеціалізацією «Технології акумулювання та транспортування газу» кафедра ТСТ започаткувала міжкафедральний проєкт з кафедрою «Технологія буріння» щодо відкриття нової для регіону спеціальності 185 «Нафтогазова інженерія та технології» і ліцензувала освітню програму підготовки фахівців першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти.

У 2018 р. кафедра ТСТ акредитувала магістерську освітню програму спеціальності 185 «Нафтогазова інженерія та технології» і, як і в попередні часи, делегувала шестеро молодих фахівців до кафедри «Нафтогазова інженерія та буріння» для підсилення її кадрового потенціалу та акредитації бакалаврської освітньої програми.

У 2022 році з метою адаптації в «Гірництві» освітньої програми «Енергомеханічні комплекси гірничих підприємств» до кафедри ТСТ було приєднано підпорядковану Навчально-науковому інституту природокористування кафедру гірничої механіки. Згідно з наказом НТУ «ДП» №159-к від 24.03.2022 назва кафедри «Транспортні системи і технології» була трансформована у «Транспортні системи та енергомеханічні комплекси» (ТСЕМК).

В умовах сьогодення кафедра транспортних систем та енергомеханічних комплексів – діючий полігон інноваційного розвитку гірничодобувної галузі та освіти. До науково-педагогічного складу кафедри залучаються фахівці споріднених кафедр, ІГТМ НАН України та виробництва, які разом з представниками четвертого і п’ятого поколінь наукової школи продовжують дослідження за традиційними напрямками та опановують принципово нові для університету і регіону. До інноваційних напрямків сьогодення слід віднести:

– оптимізація параметрів малоопераційної технології доставки уранової руди на базі застосування вантажно-доставних машин нового покоління (проф. Л. Ширін, доц. І. Інюткін);

– геомеханічне обґрунтування параметрів підземної інфраструктури при видобуванні руд із застосуванням емульсійних вибухових речовин (проф. М. Кононенко);

– геомеханічні основи гідродезінтеграції масиву при підземному видобуванні багатих залізних руд (доц. А. Косенко);

– обґрунтування експлуатаційних параметрів шахтних газопроводів для ефективного видобування метану вугільних родовищ (проф. Л. Ширін, доц. Р. Єгорченко);

– підвищення адаптаційних можливостей шахтних підйомних установок та аварійно рятувальних клітей (ст. викл. Ю. Коміссаров, ст. викл. О. Трофімова);

– обґрунтування параметрів транспортно-технологічних схем підготовки виїмкових стовпів з використанням транспортного обладнання високого технічного рівня (проф. Л. Ширін, магістр А. Герасименко, ст. викл. О. Бобришов).

Наукові надбання дослідників і освітян кафедри ТСЕМК та сучасні вимоги щодо безпечного розміщення об’єктів критичної інфраструктури послужили основою для формування нових освітніх програм, що відповідають вимогам сьогодення. У 2023 р. для підготовки висококваліфікованих фахівців, спроможних комплексно вирішувати складні професійні завдання науково-дослідного та інноваційного характеру щодо керування процесами видобування рудної сировини кафедра ТСЕМК започаткувала освітню програму другого (магістерського) рівня «Гірничорудна інженерія».

24 листопада 2023 р. кафедра провела історичну зустріч освітян, науковців та учнів «І в Пам’яті і в Серці» присвячену 100-річчю з дня народження заслуженого професора Біліченка Миколи Яковича.

На ювілейній зустрічі кафедра ТСЕМК звітувала про науково-педагогічні досягнення та перспективні напрямки діяльності наукової школи рудникового транспорту та кузні наукових кадрів, на теренах якої у новому столітті (з 2000 по 2024рр.) підготували і випустили дисертаційні роботи 5 докторів і 14 кандидатів технічних наук та 2 PhD.