26.06.2014
Михайло Ломоносов в шахтарській касці, або Як Катерина II поступилася місцем Ломоносову
Тема "Історія міста"
Більше 40 років стоїть навпроти головного входу в Національний гірничий університет пам'ятник Михайлу Ломоносову. Студенти НГУ вважають, що великий вчений, який свого часу висловив своє відношення до розробки корисних копалини лаконічним афоризмом «во глубину земную с разумом» - є їхнім другом і заступником. «Біля Ломоносова» призначають побачення, тому він перший дізнається про почуття нової закоханої пари. Та й після закінчення університету багато хто не розлучається з університетом надовго, а приїздить сюди у першу суботу липня на зустріч випускників всіх років.
Ломоносов так міцно вжився у ландшафт університету, що студентська молодь і співробітники не уявляють на постаменті когось іншого. Але виявляється, що тут з 1914 до 1917 рр., знаходилася легендарна «мідна бабуся», яка до цього сімдесят років стояла на Соборній площі. Хто ж і навіщо поміняв бронзову імператрицю на Ломоносова?
НАВІЩО ПЕРЕНЕСЛИ «МІДНУ БАБУСЮ»?
Пам'ятник Катерині II був відкритий 26 вересня (8 жовтня) 1846 р. перед Преображенським собором. Проте сама статуя була відлита ще в 1788 р. в Німеччині. Її виготовили три майстри – Мейєр, Мельцер і Маукиш. Потім статуя виявилася в приданому нареченої О. Пушкіна – Наталії Гончарової і була продана поетом в рахунок сплати боргу. Статуя увійшла в історію під назвою «мідна бабуся» – так називав її поет в своїх листах. Потім статую викупило катеринославське дворянство, і вона перетворилася на пам'ятник.
У 1914 р. міські власті вирішили перенести статую Катерини II. Соборна площа почала забудовуватися, і пам'ятнику підібрали «видніше місце» – на бульварі Катерининського проспекту (Карла Маркса) між Гірничим інститутом і музеєм Поля (нині Яворницького). Ініціатором перенесення, як вказував календар «Весь Катеринослав» за 1915 р., був відомий історик і директор музею Дмитро Яворніцкий.
Пам'ятник Катерині ІІ на новому місці урочисто відкрили 12 (25) червня 1914 р. Новий постамент в неокласичному стилі виготовили з рожевого фінляндського граніту за проектом художниці К. Трипольської. Постамент прикрасили барельєфи засновників Катеринослава – князя Г. Потьомкіна, губернатора І. Синельникова, полковника М. Фалеєва, архієпископа Амвросія. Довкола встановили чотири ліхтарі в стилі модерну. Два з них збереглися і прикрашають парадний вхід головного корпусу НГУ.
ДРАМА БРОНЗОВОЇ КАТЕРИНИ
Статуя Катерини ІІ простояла на новому місці… менше трьох років. 14 квітня 1917 р. бронзову імператрицю скинув з постаменту революційний натовп. Статую врятував той же Дмитро Яворницький, який до цього ініціював її перенесення. Учений з помічниками таємно закопав «мідну бабусю» у дворі музею. У 1925 р. вона була викопана і поставлена поряд з «кам'яними бабами». У 1930-х роках городяни і туристи любили фотографуватися «з царицею Катериною». У 1942 р., під час окупації, статуя зникла безслідно, і ця таємниця не розкрита до цих пір. Доля барельєфів з постаменту пам'ятника також залишається невідомою.
ПОСТАМЕНТ був ПОРОЖНІЙ ПІВСТОЛІТТЯ
Нова влада любила поміщати на постаменти імперських пам'ятників фігури нових героїв. Так зробили, наприклад, в Херсоні, де на постамент «поваленого» пам'ятника Потьомкіну поставили… величезну голову Карла Маркса. Постамент пам'ятника Катерині ІІ також уцілів. Проте гідного наступника для імператриці знайти не вдавалося. П'ятдесят чотири роки постамент на бульварі проспекту стояв порожнім і довгі роки ховався за деревами скверу. Студенти ДГІ (тепер – університету) любили проводити тут час. Це місце називали жартома «Катьчин садок».
Зараз важко встановити, хто висунув пропозицію знову увінчати постамент статуєю. Враховуючи подальший хід подій, можливо, за цим стояло керівництво ДГІ. 25 червня 1971 р. на старому постаменті урочисто відкрили пам'ятник М. Ломоносову. Автор статуї – відомий в місті скульптор О. Ситник (у 1959 р. він виконав також пам'ятник Гоголеві, розташований трьома кварталами нижче).
ЧОМУ САМЕ ЛОМОНОСОВ?
Чому на «царствене місце» вибрали саме Ломоносова, точно невідомо. Михайло Васильович Ломоносов (1711-1765) – знаменитий російський академік, учений, літератор, історик, символ пробудження російської науки і освіти XVIII століття. Можливо, вплинуло сусідство з гірничим інститутом – М. Ломоносов був одним із засновників гірничої справи в Росії.
Перед найбільшим вузом СРСР – МДУ імені Ломоносова також встановлений пам'ятник вченому. Мати такий пам'ятник вважалося почесним. Можливо, зіграло свою роль і те, що Ломоносов був сучасником Катерини II – «людиною XVIII століття», відповідно, мав аналогічний зовнішній вигляд – панчохи, камзол, перуку тощо.
АКАДЕМІК З ПЛЯШКОЮ
Висота нового пам'ятника разом з постаментом склала 11 метрів.
Пам'ятник Ломоносову дуже популярний не лише серед студентів, а й туристів. Статуя непогано вписалася в ансамбль, що склався, хоча нижня її частина зроблена досить недбало. В наші дні пам'ятник Ломоносову став одним з об'єктів студентської неформальної культури. У руці у академіка можна часто побачити пляшку з-під пива чи інших напоїв.
Цього року випускники НГУ, як водиться, відзначили закінчення Альма-матер, захист дипломних робіт і початок нового життя дуже оригінально - одягли на голову «другові Михайлові» шахтарську каску, а в руку вклали пляшку шампанського. Кому першому прийшла в голову ідея "задобрювати" пам'ятник великому вченому пляшкою шампанського - невідомо, але про цю традицію знає не одне покоління студентів Національного гірничого університету. Причому пошанувати свого заступника студенти приходять на "професійні" свята - 1 вересня, 17 листопада і 25 січня.
Вважається, що "випивка" з Ломоносовим обіцяє успіх в навчанні, гарні оцінки на іспитах і удачу після закінчення НГУ. В день знань Ломоносову також пов'язують галстук - щоб везло весь навчальний рік. І це притому що добиратися до шиї ризиковано - висота пам'ятника з постаментом 11 метрів. На Тетянин день взимку вилазити на статую небезпечно, тому пляшку залишають поряд з пам'ятником.
Статуя великого вченого правою рукою вказує на головний корпус гірничого університету. Біля Ломоносова встановлені симпатичні лавки, на яких студенти відпочивають або читають конспекти перед модулями. Правда, зараз замість книг і зошитів в руках у них ноутбуки або планшети – символи початку третього тисячоліття.
Максим КАВУН, кандидат історичних наук
Валентина Шабетя, журналіст ІАЦ НГУ
