Національний ТУ «Дніпровська політехніка» — відповідність Часу

Новини кафедри

14.05.2014

«Червоне – то любов, а чорне – то журба…»

В НГУ відкрито виставку «РУШНИКОВА ШЕВЧЕНКІАНА ВАСИЛЯ КАНДЕЛИ «Червоне – то любов, а чорне – то журба…»». Студенти гірничого, учні Українсько-американського ліцею, а також викладачі Центру культури української мови ім. О.Гончара вшанували пам’ять відомого майстра. У гості до гірничого завітала вдова Василя Демидовича Валентина Іванівна Кандела, онука Юлія та маленька правнучка Саша, яка чудово прочитала вірш Шевченка.

Старший методист Центру культури ім. О.Гончара, поетеса Леся Степовчика познайомила присутніх з історією життя Василя Демидовча Кандели і його чудовими роботами, представленими на виставці. А це – рушники з цитатами та портретами великих українських та російських письменників, а також окремний стенд, присвячений великому Кобзарю.

Василь Демидович вишивав з дитинства, але ввійшло це хобі в його життя вже коли був одружений. Як розповіла його вдова Валентина Іванівна, у них була домовленість – чоловік навчиться гарно вишивати, а дружина - грати в шахи. Але як зізналась Валентина Іванівна, грати в шахи вона так і не навчилась.

На святі прозвучало музичне привітання від студенток гірничого Олени Горбач і Олени Костіної «Ой, била мене мати» (українська народна пісня), вірш від поетеси і друга родини Кандел Лариси Омельченко, виступ кандидата філологічних наук Костянтина Дуба.

Свято вийшло душевним й теплим, багато гарних слів було сказано на адресу майстра працівниками Центру культури ім.О.Гончара: Іриною Цюп’як, поетесою Лесею Степовичкою, професором Світланою Ігнатьєвою, старшим викладачем кафедри історії і політичної теорії Наталею Костюк. Всі вони згодились в тому, що на ці прекрасні вишивки варто частіше дивитись, адже вони дихають любов’ю…

Довідка: Відомий майстер художньої вишивки, наш земляк Василь Демидович Кандела народився 2 січня 1938 року в селі Приют Магдалинівського району на Дніпропетровщині.

Протягом всього життя працював на шинному заводі. На початку 1960-х захопився вишивкою. У 1969 р. закінчив школу художників-оформлювачів. Творча спадщина Василя Демидовича Кандели налічує понад 30 рушників з рослинними мотивами та тематичних.

Майстер застосував техніку вишивки хрестиком, використовував нитки муліне. Унікальна колекція сорочок-вишиванок, портретів, рушників, вишитих за останні 10 років, налічує понад 60 робіт.

Серед портретів, створених майстром, понад 20 портретів Т. Г. Шевченка на основі авторських робіт Кобзаря, а також портрети Лесі Українки (2), Івана Франка, М. Гоголя (4), О. Довженка, О Теліги, О. Ольжича, О. Гончара, Д. Яворницького, О. Пушкіна (2), В. Чорновола, І. Тургенєва, С. Єсеніна, Ф. Достоєвського, М. Лермонтова, Шолом-Алейхема, І. Манжури та інших видатних особистостей української та світової культури.

Роботи В. Кандели виставлялися в Дніпропетровську: в музеї «Літературне Придніпров’я”, Діорамі, двічі в Палаці Машинобудівників, тричі в Палаці «Шинник», Філармонії, Консерваторії, в російському драматичному театрі ім. М. Горького, у театрі ім. Т. Шевченка, в гірничому університеті, в будинку культури селища Коаснопілля, в осередку Товариства «Просвіта», в Центральній міській бібліотеці, в обласній бібліотеці для молоді ім. М. Свєтлова, в бібліотеці Краснопілля, в Червоногвардійському районному центрі пенсіонерів, міському парку ім. Т. Шевченка, ЗОСШ № 30, 40, 50, 102 м. Дніпропетровська, в містечках і селах області, у Нікопольському Металургійному коледжі, у Радіотехнічному коледжі м. Дніпропетровська.

Відповідальною та хвилюючою для автора була експозиція, представлена на його батьківщині- в селі Приют на Магдалинівщині.

Про творчість майстра розповідали загальнодержавні телеканали Інтер, ISTV,»Україна», «1+1», місцеві-34(в програмах «Як живемо» і «Джерельце»), 51 (в програмі «Щоденні справи»), 9, 11, IRT, а також радіо «Свобода» та обласне радіо у передачі «Шукаймо у собі Шевченка2 та «Три оповіді про Шевченка». Рушники Василя Кандели тричі представлялися у Києві.

6 березня 2014 року серце Василя Демидовича зупинилося. Вічна пам’ ять про майстра-патріота навіки залишиться в наших серцях.

ІАЦ НГУ

Фото відеостудії «Юність»


До списку


На головну

Сервіси

Розклад

Соціальні мережі

Facebook
YouTube

Інформаційне партнерство

Прес-центр
Закон про вищу освіту
© 2006-2024 Інформація про сайт