30.01.2013
Аналіз сімейних цінностей студентів Національного гірничого університету (за результатами соціологічного дослідження)
Лабораторія соціологічних досліджень НГУ провела опитування серед студентів на тему «Молода сім’я – один раз але не назавжди? (причини росту кількості розлучень у сучасних сім’ях)». Опитування проводилося методом анкетування декількох студентських груп 2-3 курсів у грудні 2012 року в межах підготовки до проведення засідання клубу «Солярис». Дослідження не є репрезентативним, а представляє громадську думку 96 студентів, та в деякій мірі може визначати основні тенденції сімейних цінностей студентів НГУ.
За результатами дослідження, майже третина (29%) опитаних схвально ставляться до створення студентської сім’ї. Майже половина опитаних (46%) відносно схвально ставляться до створення сім’ї під час навчання в університеті, а кожен четвертий (24%), навпаки, вважає, що шлюб буде заважати навчанню.
Рисунок 1. Ставлення до створення сім’ї під час навчання в університеті (у % до кількості опитаних).
Найбільш оптимальним віком для створення сім’ї опитані студенти другого та третього курсу вважають віковий період 21-25 років – так вважають 76% опитаних. Вік 19-20 років вважають за нормальний для створення сім’ї 19% (виключно дівчата). 26-30 років – 9%. Тільки один студент відзначив, що нормальним віком для вступу до шлюбу є вік після 30 років.
Рисунок 2. Розподіл відповідей щодо оптимального віку для створення сім’ї (у % до кількості опитаних)
На запитання «Чи має для вас значення соціальний статус вашої половинки?» ми отримали наступні відповіді:
«Так» – 19%;
«Ні» - 30%;
«Може бути» - 40%;
«Не має значення» - 2%;
«Важко відповісти» – 9%.
Рисунок 3. Розподіл відповідей на питання: «Чи має для вас значення соціальний статус вашої половинки?» (у% до кількості опитаних)
Головою сім’ї, на думку переважної більшості опитаних студентів (61%), має бути чоловік. 31% відзначили, що влада повинна у сім’ї розподілятись порівну між чоловіком та дружиною, тобто вони є прибічниками егалітарної форми сім’ї. А 8% опитаних вважають, що головою в сім’ї повинен бути той, хто матеріально утримує її. Жоден з опитаних не відзначив, що бажаною формою сім’ї є така, де головою виступає жінка.
Рисунок 4. Розподіл відповідей на запитання: «Хто повинен бути головою сім’ї?» (у % до кількості опитаних)
Щодо питання, хто в сім’ї повинен заробляти гроші, переважна більшість (62%) відзначила, що і чоловік, і жінка. Третина (30%) – відзначили, що саме чоловік повинен утримувати матеріально сім’ю. Лише 8% відзначили, що це повинно відбуватись за обставинами – у кого краще виходить.
Рисунок: 5. Розподіл відповідей на запитання: «Хто у сім’ї повинен заробляти гроші?» (у % до кількості опитаних)
Серед основних причин, через які, на думку студентів, може розпастися сім’я, є в першу чергу такі (за мірою зниження актуальності): зрада, «не зійшлися характерами», нудьга, матеріальні проблеми.
Більшість опитаних (68%) вважають, що для щасливого шлюбу у сім’ї повинно бути двоє дітей. За одну дитину у сім’ї голосують 13% опитаних студентів. Стільки ж вважають, що в сім’ї повинно бути три дитини. По одному студенту відзначили те, що кількість дітей не має значення, та, що в сім’ї повинно бути більше трьох дітей.
Таким чином можна стверджувати, що студентство достатньо відповідально ставиться до створення сім’ї, вибирає відносно зрілий вік для укладання шлюбу. При різкій зміні жіночих та чоловічих ролей у суспільстві за кілька останніх десятиліть молодь віддає перевагу все ж патріархальним цінностям у фукнціонуванні сім’ї: зокрема прийняття важливих рішень (головування), матеріальне утримання. Більшість опитаних студентів вважають, що щаслива повноцінна сім’я повинна мати двох дітей. Серйозно й відповідально молодь ставиться до сімейної вірності - зраду студентська молодь вважає основною причиною розпаду сім’ї.
Але чому тоді при такому позитивному налаштуванню на створення сім’ї кількість неповних сімей, дітей, що ростуть з одним з батьків збільшується? Збільшується кількість зрад, недовіри, сімейних конфліктів тощо…?
Лариса Олексіївна Колісник, кандидат соціологічних наук, доцент кафедри історії та політичної теорії
Марина Володимирівна Мосьондз, асистент кафедри історії та поличної теорії
