29.01.2013
Інформує Лабораторія соціологічних досліджень Інституту гуманітарних проблем НГУ
Наприкінці 2012 року Лабораторія соціологічних досліджень Інституту гуманітарних проблем провела соціологічне дослідження (методом роздавального анкетного опитування) з метою вивчення рівня задоволеності студентів освітою, яку вони отримують у нашому університеті. Крім того, вивчалась актуальність міжнародної академічної мобільності для наших студентів. Було опитано 251 студент. Квота розраховувалась за ознаками факультету , курсу, статі та форми навчання (бюджетна, контрактна). Дані такого опитування можна екстраполювати в цілому на всіх студентів НГУ з урахуванням статистичної похибки близько 2,5%.
Переважна більшість опитаних нами студентів повністю або скоріше задоволена освітою, що отримує в НГУ. До речі, за майже три роки дані за цим показником майже не змінились (див. Табл. 1).
Таблиця 1. Порівняння відповідей за 2010 та 2012 рр. на питання, стосовно задоволеності освітою, яку студенти отримують в НГУ (у % до кількості опитаних)
|
№
|
|
Листопад 2012р.
|
Квітень 2010 р.
|
|
1.
|
Повністю задоволений
|
37,2
|
35,6
|
|
2.
|
Скоріше задоволений
|
42,7
|
47,6
|
|
3.
|
Скоріше незадоволений
|
10,3
|
8,6
|
|
4.
|
Повністю незадоволений
|
2,6
|
1,1
|
|
5.
|
Важко відповісти
|
7,3
|
6,5
|
Неповне задоволення отримуваною освітою повинно спонукати до того, щоб навчатись десь додатково. За майже три роки не відбулось істотних змін у цьому питанні. Переважна більшість студентів не бачить необхідності отримувати додаткові знання (див. Табл. 2).
Таблиця 2. Порівняння відповідей за 2010 та 2012 рр. на питання про додаткову освіту
(у % до кількості опитаних)
|
№
|
|
Листопад 2012 р.
|
Квітень 2010 р.
|
|
1.
|
Так, на іншому факультеті в НГУ
|
3,2
|
4,2
|
|
2.
|
Так, в іншому вузі
|
1,2
|
0,6
|
|
3.
|
Так, на додаткових курсах
|
5,2
|
8,2
|
|
4.
|
Ні
|
79,7
|
81,6
|
|
5.
|
Інше
|
6,7
|
4,2
|
|
6.
|
Важко відповісти
|
4,0
|
1,2
|
Ми запропонували з реального списку з 10 дисциплін соціально-гуманітарного циклу, що пропонувались у НГУ студентам другого курсу у 2012-2013 навчальному році до вибору, обрати 5, які б вони хотіли вивчати на третьому курсі. Відповіді на дане питання наводяться тільки для студентів другого курсу (!). Була отримана наступна ієрархія дисциплін (за мірою зниження актуальності):
1. Психологія ‑ 59,6%
2. Правознавство – 55,8 %
3. Соціологія – 53,8%
4. Ділова іноземна мова – 42,3%
5. Культура здоров’я – 37,5%
6. Культурологія – 28,8%
7. Основи економічної теорії – 28,7%
8. Історія гірництва – 23,7%
9. Релігієзнавство – 19,2
10. Основи міжкультурної комунікації – 17,3%
Нам було цікаво дізнатись, чи мають бажання наші студенти продовжувати навчання в вузах за кордоном, чи вони були вже за кордоном з такою метою, чи робили спроби пошуку інформації для продовження навчання за кордоном. Адже міжнародна освітня мобільність є однією з головних вимог реалізації підписаної Україною Болонської декларації.
Кожен третій студент (34,7%) планує найближчим часом взяти участь у проектах міжнародної освітньої мобільності за кордоном (обміни студентів, стипендіальні програми, гранти, продовження навчання, магістратура за кордоном). Тільки 2% з наведених вже мали такий досвід. Кожен третій (33,%) не має таких планів. Кожен четвертий (26,3%) поки не визначився.
Тільки третина опитаних нами студентів не планує у найближчій перспективі продовжити навчання за кордоном. Основні цілі тих, хто має подібні наміри, є такими (за мірою зниження актуальності): познайомитись з іншими країнами, їх культурою (25,1% від загальної кількості опитаних), отримати досвід навчання в закордонному університеті (23,1%), отримати диплом закордонного університету (20,3%), отримати можливість працевлаштування за кордоном (15,1%). Загальна кількість відсотків дорівнює більше 100, оскільки респонденти могли обирати одночасно кілька варіантів відповіді.
Майже кожен четвертий студент (22,7%) вже намагався шукати інформацію про навчання, стипендіальні програми за кордоном. Джерелом такої інформації для опитаних нами студентів є Інтернет, в незначній кількості – власна кафедра.
При цьому, значна кількість студентів відзначає, що університет інформаційно сприяє участі у програмі міжнародних обмінів (див. Рис. 1).
Рисунок. 1. Розподіл відповідей на питання «Чи сприяє університет (інформаційно чи організаційно) участі у програмах міжнародних обмінів» (у % до кількості опитаних)
Участь студентів у наступних освітніх програмах можна охарактеризувати таким чином (див. Табл. 3).
Таблиця 3. Розподіл відповідей на питання про участь студентів у регіональних та національних грантах та освітніх програмах (у % до кількості опитаних)
|
|
Не подавав заявки і мені це не цікаво
|
Не подавав заявки, але мені це цікаво
|
Складав заявку, але поки що безрезультатно
|
Складав заявку і беру (брав) участь програмі
|
Не відповіли
|
|
Регіональні гранти чи освітні програми
|
34,3
|
37,1
|
1,6
|
2,4
|
26,7
|
|
Національні гранти чи освітні програми
|
32,7
|
37,1
|
0,8
|
0,4
|
29,1
|
Про існування в університеті Відділу міжнародних освітніх проектів знають більшість опитаних нами студентів, але тільки 4,8% опитаних повідомили, що звертались до нього за отриманням інформації (див. Рис. 2).
Рисунок 2. Поінформованість студентів про існування в Університеті Відділу міжнародних освітніх проектів (у % до кількості опитаних)
На питання «Як Ви вважаєте, чому закордонні наукові фонди здійснюють підтримку вчених та студентів в нашій країні» ми отримали наступні відповіді (за мірою зниження актуальності): сприяють виїзду найбільш обдарованої молоді з нашої країни (41,4%); сприяють розвитку науки та освіти у своїй країні (25,1%); отримують інформацію про напрямки та рівень досліджень в нашій країні (17,1%); хочуть підтримати науку та освіту в нашій країні (17%).
Лариса Олексіївна Колісник, кандидат соціологічних наук, доцент кафедри історії та політичної теорії
Марина Володимирівна Мосьондз, асистент кафедри історії та поличної теорії
