17.01.2012
Петриківський розпис Галини Назаренко в НГУ
В Україно-Американському ліцеї на базі Гірничого університету відбувся урок живопису від майстрині петриківського розпису Галина Назаренко.
Ця зустріч не випадкова, адже ліцей активно впроваджує написання наукових робіт серед учнів на вільну тематику. Учениця 9 класу Настя Бордюк обрала для себе тему петриківського розпису, адже в дитинстві сама захоплювалась цим видом мистецтва, а її батьки – давні шанувальники робіт Галини Назаренко.
На фото: майстриня петриківського розпису Галина Назаренко
На фото: учениця 9 класу Настя Бордюк біля роботи Галини Назаренко
За словами майстрині, це далеко не перший її майстер клас. У Києві створено музей Гетьманства, при якому всі бажаючі можуть відвідати урок і опанувати цю цікаву народну техніку малювання. Вік учнів зовсім неважливий, всі навчаються однаково швидко - аби було бажання. Зараз петриківський розпис переживає не найкращі часи. В Україні ним займається близько 50 майстрів. Багато художників переорієнтувалися на більш доступні, прості роботи. Тому в середньому, на виставці дешева робота коштує - 600 гривень, найдорожча – 2500, а розписана вручну скриня - 9 тисяч гривень.
Галина Назаренко малює з дитинства. В її роду є прізвище Глущенко (Палагея Глущенко- відома майстриня петриківського розпису), і можливо, цей талант є спадковим. Майстриня народилась в селі Петриківка і живе там і досі, незважаючи на закордонний успіх її робіт ( персональні виставки Назаренко з успіхом проходили в Парижі, Нормандії, Брюсселі, Болгарії) . Певно, творити краще на рідній землі – там, де все починалось.
«Я більше розвиваю сюжетну тематику – там де є персонажі, люди – говорить майстриня – час виконання роботи залежить від натхнення. А надихають мене квіти». Майстриня малює все тією ж традиційною для Петриківки щіточкою з котячої шерсті – «кошачкою», але фарби використовує не традиційні – рослинні, замішані на жовтках, а фабричні. Експериментує з матеріалами, працює в інтер’єрі, навіть розмальовує храми.
У Галини Назаренко вже 13 персональних виставок і близько 1500 робіт. Всі вони яскраві та чуттєві, але легко впізнати її стиль. В цьому і родзинка петриківського розпису – зберегти традиційну техніку, але додати щось своє, автентичне. За словами майстрині, найвибагливіша публіка зустрілась їй в Канаді, а от по-справжньому щирі шанувальники тут, в Україні.
На фото: початок майстер-класу
На фото: розмальовка перших півників
На фото: учениці ліцею роблять свої перші малюнки
Учні ліцею мали змогу навчитися прадавнім секретам петриківського розпису. Наприклад, для того, аби робота «дихала життям» у фарбу треба додавати клей. Фарби перемішують для певної консистенції і починають малювати. Важливо створити чітку композиції – петриківський розпис буде правильний тоді, коли в центрі будуть розміщені великі елементи, а вже навкруги - маленькі. Ескіз замальовки спочатку жовтий – а вже потім його розмальовують іншими кольорами .А от калину треба малювати так, як робили це наші прабабусі – подушечками пальців. Традиційно петриківський розпис створюють на білому фоні, адже в давнину саме так розписували в хаті білу піч. Але зараз можна зустріти інші варіації на чорному та синьому кольорах.
Півники, калина та квіти у кожного вийшли різні, індивідуальні та особливі. В цьому і запорука петриківського мистецтва – вкласти у малюнок душу.
Дарина Бутко
Прес-центр НГУ
