07.04.2014
«Добрий день, я ваша тітка!» або нова вистава англійською мовою студентського театру при кафедрі іноземних мов НГУ
Мені пощастило бути запрошеною на гротескну травестійну комедію «Добрий день, я ваша тітка» за мотивами радянського фільму Віктора Титова 1975 року. Що ж такого в ній мене вразило, що навіть захотілося написати відгук…
По-перше те, щовистава була англійською мовою і підняла настрій на кілька днів уперед. Як людина, що вже має певний невеликий досвід постановника вистав у театрі англійської драми, я маю уявлення, яка грандіозна творча робота була проведена під час перекладу російських жартів, ідіом, специфічних мовних зворотів англійською мовою, адже треба не просто перекласти текст, а ще й відредагувати його, адаптувати під літературну англійську, зробити так, щоб речення було не тільки граматично правильно побудоване, але і стилістично. Я знімаю капелюха перед сором’язливим постановником Ксенією Дудник: «Ми не професіонали, ми тільки перший курс,не судіть суворо».
Друге, що викликало в мене захоплення, - сміливість та в певному сенсі амбіційність юних акторів, адже вистава, все-таки, травестійна і не всі дорослі досвідченні актори чоловіки здатні зіграти жіночу роль, а тим більше роль чоловіка, перевдягненого в жінку. Ось що про це каже виконавець головної ролі, несправжньої донни Рози д’Альвадорес, Денис Черняк: «Я ще в школі грав у театрі, зокрема, одного разу Червону Шапочку, тому на роль погодився одразу, не переживав, не соромився. Також на моєму рахунку роль Гамлета та Ромео». Такою своєю відповіддю Денис поставив досить високу планку. Коли ж вистава почалась і на сцену вийшла тітка Роза мої очікування були повністю підтверджені.
Що ж до справжньої донни Рози, то її зіграла Анастасія Сльоткова. Усвоєму інтерв’ю вона заперечує будь-який акторський досвід до вступу в університет, мабуть, тже її впевненість на сцені, переконлива гра, легкість рухів, постава свідчать провроджений талант акторки.
Не менш яскравою була гра Антона Чмирькова, полковника. Адже зіграти «палке кохання» до жінки, знаючи, що перед тобою перевдягнений хлопець – нелегка справа. Та що там говорити – всі актори були на висоті: Олександр Черчелюк в ролі дивакуватого Джекі Чесного, Євген Тин в ролі Чарлі, Кирило Грінченко – суддя, Марина Богуславська, хоч і з маленькою, але дуже «гострою» роллю дворецького, красуні Юля Шибко, Олександра Дробаха, Катирина Волкова – в ролях веселих дівчат.
І третій момент, що приємно здивував, – вік постановника та акторів. Ця вистава – доказ неабиякого організаторського хисту Ксенії Дудник, що є одним з визначних і дуже важливих компонентів, які повинен мати справжній менеджер.
До всього додам: побувавши на «генеральній» репетиції, я відчула себе частиною цього великого дійства і навіть трішки нервувала перед початком вистави.. але марно! Вистава вийшла яскравою, смішною, гротескною, і незважаючи на все це, витриманоюу стилі ХХ століття. Дякую вам, колеги- першокурсники за чудовий вечір!
P.S.Запрошуювсіхдолучитись до прекрасного разом із театром англійської драми, осередок якого знаходиться на кафедрі іноземних мов. Це не просто можливість знайти нових друзів, відкрити в собі талант актора, співака, танцівника, розширити обрії, звільнитись від сором’язливості, але ще і хороша практика для вивчення англійської мови.
Марія Паливода, МН-12-3
